ІсторІя

Що спільного між нашим сьогоденням і шістдесятими роками минулого століття?

Пам'ятаєш, як усе починалося? Коли ти вперше приходиш із мамою, тримаючи її міцно за руку в це незвичайне місце. У зоряній залі тебе зачаровують сріблясті вогники на темному куполі, які так схожі на справжнє нічне небо і, здавалося, їх можна схопити рукою. Згадай себе, допитливу дитину, яка придбала тут величезну зоряну карту, розмістила її біля свого ліжка і щовечора роздивлялась невідомі сузір'я. Пригадай свій щасливий День народження, на якому ти з друзями створюєш ракету чи марсохід у ході майстер-класу, або спостерігаєш за планетами й зорями у телескоп на майданчику… Тут ти назавжди поринаєш в астрономію. Тут – це твій Планетарій, де кожен пише нашу космічну історію!

ІСТОРІЯ ДНІПРОВСЬКОГО ПЛАНЕТАРІЮ ПОЧИНАЄТЬСЯ У 1968 РОЦІ. ВІДКРИТТЯ НОВОГО ЦЕНТРУ КУЛЬТУРНОГО ДОЗВІЛЛЯ СТАЄ ДЛЯ МІСТЯН ЗНАКОВОЮ ПОДІЄЮ У ПЕРІОД ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ АСТРОНОМІЇ.

Дніпровський планетарій після відкриття, 1969 рік

1968 рік… Тоді відкриття закладу, де б розповідали про астрономічні об'єкти, було надзвичайною подією, адже середина XX століття – час перших кроків людини у підкоренні космосу: з 1950-тих років вивчали вплив польотів на живий організм, відправляючи тварин у космічний простір, час запуску першого штучного супутника Землі та перший вихід людини за межі Земної атмосфери.

Уже тоді космос був не мрією, а реальністю, і на хвилі популярності астрономії, у тодішньому Дніпропетровську було відкрито Планетарій – унікальний простір науки, технічні можливості якого дозволяли глядачам розширити картину Всесвіту тут і зараз. Зоряне небо, рух планет, небесні явища демонструвалися апаратом «Планетарій» фірми Carl Zeiss Jena у зоряній залі на куполі діаметром 12 метрів. Відвідувачі могли вперше побачити затемнення Сонця, дізнатися й побачити всі фази Місяця та послухати давні легенди, пов’язані з сузір'ями.

Лекторка Марченко Людмила Олексіївна за роботою, 1975 рік

У 1970-80 роках ведучі програм ще не мали комп'ютерів, а тим більше вільного доступу до мережі Інтернет, тож інформацію готували з книжок із космічної бібліотеки Планетарію. Матеріал був, а картинки? Лекторка Людмила Олексіївна, яка працює тут з 1975 року, згадує підготовку до програм: «Через кілька років після відкриття закладу апарату «Планетарій» вже було недостатньо, хотілося розказати про Всесвіт повніше та детальніше. Динаміку розповіді додавали спеціальні картинки, які демонстрував проєктор зі слайдами. Лектори добирали матеріал, а слайди робили у фотомайстерні».

У зоряній залі Планетарію відтворювався віртуальний Всесвіт, а поруч, на майданчику, можна було подивитись у телескоп на реальні небесні світила. Погодьтеся, такі спостереження і нині викликають величезну зацікавленість, особливо, коли трапляються рідкісні небесні явища – наближається яскрава комета, відбуваються затемнення чи планетний транзит.

Дніпровський планетарій, 1985 рік

Починаючи з 1980-х років жодне з них не залишилося поза увагою аматорів астрономії! А найбільший ажіотаж викликало падіння на Юпітер комети Леві-Шумейкерів – тоді весь майданчик перед Планетарієм був ущент заповнений людьми, які хотіли побачити цю подію на власні очі.

Аматорська астрономія стала візитівкою Планетарію. Ще на початку 1980-х лекторка Тамара Вихрестюк організувала астрономічний гурток «Оріон» для старшокласників. Згодом він переріс в аматорський астроклуб. І хоча спостерігати за небесними тілами можна було лише в невеликі телескопи, гуртківці зі своїми керівниками регулярно відвідували наукові обсерваторії України – Кримську, Харківську, Одеську, де споглядали за роботою астрономів.

Техніка ставала сучаснішою, і в холі встановили відеокамеру, а потім у зоряній залі глядачі бачили себе… Так-так, на той час це було дуже креативно та захопливо. На початку 2000-х з'явилися перші комп'ютери, тож лекторам стало набагато легше підбирати необхідний матеріал та створювати відеопрезентації. Це дозволило розширювати тематику програм, трансформувати її для різних вікових груп.

Перший космонавт України Леонід Каденюк у Дніпровському планетарії, 2008 рік

Планетарій, ніби магніт, притягує до себе цікавих і непересічних особистостей. З дня відкриття тут керували 7 директорів, і кожен намагався популяризувати заклад серед наукової спільноти: хтось першим залучив до роботи у Планетарій астрономів, хтось зробив лекції доступними не лише у залі, а й на підприємствах і заводах міста. Були керівники, які у важких економічних умовах змогли утримати заклад як культурно-просвітницький центр. За багаторічну історію у Планетарії працювали люди різних спеціальностей: від фізика, географа, біолога до історика, менеджера, філолога, і, як не дивно, лише два астрономи – Вихрестюк Тамара Павлівна та Марченко Людмила Олексіївна. У колективу виникали дружні стосунки з науковими закладами Амстердаму, Пуатьє і Софії, та, зазвичай, це були випадкові зустрічі: люди бачили купол, приходили привітатися – і знайомилися. А 2008 року Планетарію пощастило зустрічати першого космонавта України – Леоніда Каденюка.

Оновлений Планетарій чекає на зустріч з вами! У ході фантастичних перевтілень ми стали ще ближче до зірок, тож приєднуйтесь до нас досліджувати Всесвіт та створювати новітню космічну історію Дніпра!

Дніпровський планетарій з часу відкриття у цифрах

7
Директорів
12
Лекторів
88
Мiсць у залi
>50
Рокiв iсторii
90
Років апарату “Планетарій”
120
Створено програм для планетарію